Виконавча служба
Як покращити доступ громадян до нотаріальних послуг в селі? Консультація Міністра юстиції PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
06.11.2018 20:55

 

У нас в містечку на Кіровоградщині вже понад 5 років немає нотаріуса. Найближчий – за 50 кілометрів. Чув, що Мін’юст придумав як вирішити цю проблему. Чи це справді так?

Роман Марчук

Дійсно, Міністерство юстиції виступило з ініціативою щодо роботи у віддалених селах та містечках, де немає нотаріусів, Уповноважених осіб. Фактично, це наші співробітники, які б надавали українцям окремі найбільш затребувані нотаріальні послуги, такі як оформлення спадщини і дарування.

Розповім детальніше про цю ініціативу та розроблений Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості» (№9140).

 

Чому ця ініціатива важлива?

Всі ми добре знаємо, як нині виглядає українське село.

Так, звичайно, є невеликі населені пункти, де живе чимало молоді, влітку чи не кожні вихідні весілля, на велосипедах по вулицях гасають діти, а у школі важко знайти вільне місце.

Та чи багато таких? На жаль, ні. У переважній більшості сіл основа населення – люди старшого віку.

З 11,7 мільйонів пенсіонерів близько 5 млн проживають саме у селах.

Це люди, які все життя тяжко працювали на землі. Це люди, які пережили війну й віддали всі свої сили на відновлення нашої країни.

Нині ж вони не можуть отримати найпростіших державних послуг: переоформити землю чи будинок на онуків, скласти заповіт, отримати необхідну довідку чи копію документів.

Чому, спитаєте ви? Тому, що в більшості сіл надати їм цю послугу немає кому. А здоров’я, щоб поїхати навіть до найближчого райцентру, в цих людей вже немає.

 

Який масштаб проблеми?

З 1160 посад державних нотаріусів, до яких здебільшого і звертаються сільські жителі, адже не мають коштів на недешеві послуги приватного нотаріуса, вільними є понад 300.

У 122 районах відсутні державні нотаріуси, а в 55 районах немає жодного нотаріуса взагалі. Фактично, доступу до нотаріальних послуг, які гарантовані державою, не мають жителі чверті України.

Ось кілька прикладів з життя.

У місті Маневичі на Волині державний нотаріус відсутній. Більшість жителів району мають статус постраждалих від чорнобильської катастрофи і відповідні пільги. Вони мають 200-300 кілометрів їхати, щоб знайти державного нотаріуса і оформити законні права.

Мешканці села Бережівка у Чернігівській області їздили до Ічні, де працював нотаріус. Однак він пішов з посади на початку року. Найближчий державний нотаріус у місті Борзна – за 100 кілометрів від села. Але прямого автобуса до цього міста немає. Тому жителям доводиться їздити близько 200 кілометрів до Чернігова.

У районному центрі Семенівка на Полтавщині відсутній будь-який нотаріус. Люди займають чергу, щоб мати можливість потрапити до нотаріуса з питанням оформлення спадщини і черга вже розтягнулася на 8 місяців.

 

Що треба змінювати?

Хоча Міністерство юстиції й відповідальне за роботу нотаріату, нотаріуси є незалежними самозайнятими особами.

Ми не можемо примусити того чи іншого нотаріуса йти працювати в державну нотаріальну контору. Тим більше ми не можемо примусити приватних нотаріусів їхати в села й надавати свої послуги там.

Однак і залишати ситуацію в нинішньому стані ми не маємо права. Адже не нормально, коли в країні, яка бачить себе частиною Європейського Союзу, громадяни не можуть отримати найпростіші сервіси, гарантовані державою.

 

Що ми пропонуємо?

Передбачити законом створення нової категорії працівників юстиції для здійснення обмежених нотаріальних дій, які працюватимуть у віддалених селах та забезпечать потребу громадян у послугах.

Фактично – це діючі працівники головних управлінь юстиції, консультанти державних нотаріальних контор, які пройдуть відповідне навчання і лише після того отримають повноваження для надання таких послуг:

      Оформлення права спадщини.

      Оформлення договорів довічного утримання, заповітів

      Видача свідоцтв про народження і смерть.

      Засвідчення вірності копій документів.

      Посвідчення довіреностей, видача дублікатів нотаріальних документів.

 

Що це дасть?

У тих селах та селищах, де немає жодного нотаріуса, наші спеціалісти можуть стати справжнім рятівним кругом для місцевого населення. Вони надаватимуть лише найпопулярніші соціальні послуги, якими користуються громадяни.

Це дасть можливість не їздити українцям по кількасот кілометрів, не чекати місяцями в чергах.

Якість їхньої роботи, як і якість роботи нотаріусів та реєстраторів, контролюватиме Мін’юст. До них будуть такі самі вимоги, як і до інших співробітників відповідної сфери.

Чому зараз маніпулюють інформацією?

Однак, є й ті, хто не бажає піти на зустріч українському селянину. Є ті, хто хоче мати зиск навіть з соціальних проектів. Є ті, хто боїться конкуренції. Саме тому й розповсюджуються всі ті міфи, які з’явилися навколо законопроекту №9140. Які я хочу прокоментувати окремо.

Законопроект не може відкривати можливості для рейдерських захоплень, оскільки рейдерство не відбувається при оформленні спадщини селян в сільській місцевості. А оформлення договорів купівлі-продажу та корпоративних прав НЕ ВКЛЮЧЕНО до їхнього функціоналу.

Він не руйнує основи децентралізації в Україні, адже надає селянам можливість оформити дарування у власному селі. І щойно там за ініціативи місцевої влади запрацюють сільські нотаріуси, чи приїдуть працювати приватні, діяльність наших уповноважених осіб одразу припиниться.

Немає чого боятися й щодо корупційних ризиків та зловживань. Рівень корупційних ризиків з боку державних службовців точно не буде більшим, ніж ризики зловживань з боку державних реєстраторів, державних або приватних нотаріусів. Повідомлення про правопорушення у сфері державної реєстрації та нотаріату до Мін`юсту надходять постійно, на що відомство реагує в рамках Закону.

Уповноважені особи працюватимуть у ВИЗНАЧЕНІЙ МІСЦЕВОСТІ, категорія – НЕ ВИЩЕ села або району.

Ми в жодному разі не ставимо під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та точно не маємо наміру знижувати  їх якість. Адже Мін’юст здійснює державне регулювання нотаріальної діяльності, контроль за організацією нотаріату та нотаріальної діяльності Уповноважених осіб.

Окремо зазначаємо, що даний перелік нотаріальних дій будуть вчиняти особи:

§  Із вищою юридичною освітою.

§  Необхідним досвідом роботи від 3 років.

§  З відповідно обладнаним робочим місцем.

Впевнений, що наша спільна з народними депутатами ініціатива допоможе тисячам громадян, які проживають у віддалених селах та населених пунктах країни, отримувати якісні державні послуги у сфері реєстрації прав спадщини та дарування.


 
Що робити, якщо вам не дають бачитися з дитиною? Консультує Міністр юстиції PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
06.11.2018 20:53

 

 

Плачу аліменти справно вже 2 роки, але колишня дружина не дає бачитись із сином. Що мені робити?

Іван Луцюк

 

Захист прав найменших українців є пріоритетом як Міністерства юстиції, так і всього Уряду. Умовами повноцінного виховання дитини є постійний контакт з батьками та контакт з іншими родичами.

Тому під час підготовки другого пакету законів #ЧужихДітейНеБуваєми пішли на безпрецедентний для нашої держави крок. Ми урівняли можливості для виховання й спілкування з дитиною як того з батьків, з ким вона проживає, так і того з батьків, хто мешкає окремо від дитини.

Зокрема, було гарантоване право того з батьків, хто живе окремо, бачитися з малюком.

 

Чи впливає на можливість спілкування з дитиною те, з ким вона проживає?

Мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини жодним чином не впливає на обсяг їхніх прав. Так само, як і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Це саме той баланс, якого ми намагалися досягти в новаціях у рамках ініціативи Мін’юсту #ЧужихДітейНеБуває.

Чи є порушником той з батьків, хто обмежує можливість для спілкування з дитиною  другого з батьків?

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Чи є випадки, коли право на спілкування може бути обмежене?

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом та здійснюється всупереч інтересам дитини.

Куди звернутися, якщо вам не дають спілкуватися з дитиною?

Якщо все ж таки склалася така ситуація, коли один із батьків забороняє іншому бачитися з дитиною, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.

За відповідною заявою орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Таке рішення є обов'язковим до виконання.

У свою чергу, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, й надалі чинить перешкоди та ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає періодичність чи систематичність побачень з дитиною, можливість спільного відпочинку, можливість дитини залишатися у другого з батьків на певний строк, місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

 

Що буде у разі невиконання судового рішення?

У разі ухилення від виконання рішення суду особою, з якою проживає дитина, суд за заявою того з батьків, хто проживає окремо, може передати дитину для проживання з ним.

Особа, яка ухиляється від виконання рішення суду, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

 

Куди звернутися за допомогою в підготовці відповідних звернень чи позовів?

Підготувати усі документи вам залюбки допоможуть у наших центрах та бюро безоплатної правової допомоги.

Дізнатись, де розташований найближчий Центр можна на сайті http://legalaid.gov.ua або за телефоном гарячої лінії 0 (800) 213-103.

 
В Україні запроваджено відповідальність за цькування підлітків PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
06.11.2018 20:45

 

Нещодавно Верховна Рада України ухвалила ініційований Міністерством юстиції законопроект, який передбачає введення комплексу заходів для протидії булінгу – агресивного ставлення до інших, передусім підлітків шкільного віку. Головне територіальне управління юстиції у Київській області підготувало тези, в яких подано короткий виклад найголовніших положень нового законодавства.

 

 

Що таке булінг?

 

 

Булінг – цеморальне,абофізичненасильство, агресія у будь-якійформі, абобудь-якііншідії, вчинені з метоювикликатистрах, тривогу, підпорядкуватиособусвоїмінтересам, щомаютьознакисвідомогожорстокогоставлення.

 

 

Яка відповідальність передбачена за булінг?

 

 

В залежностівідчастоти/складу/cпособувчинення правопорушення:

 

 

·          за вчиненнябулінгувперше – штраф від 340 до 850 гривень;

 

 

·          за повторневчиненняпротягом року післянакладенняадміністративногостягнення, вчиненннявідноснонеповнолітнього,вчиненняз особливою жорстокістю– штраф від 1700 до 3400 гривень.

 

 

 

 

 

 

 

 

В залежностівідсубєкта:

 

 

·          за вчинення малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років – штраф від 340 до 850 гривень накладається на їхніх батьків або осіб, які їх замінюють;

 

 

·          за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником/засновником закладу освіти – штраф від 850 до 1700 гривень.

 

 

Заклади освіти зобовязані розмістити на своїх веб-сайтах наступну інформацію:

 

 

·          правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

 

 

·          план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти;

 

 

·          порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу в закладі освіти від здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб;

 

 

·          порядок реагування на доведені випадки булінгу у закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу.

 

 

Якими є обовязки засновника закладу освіти?

 

 

·          здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти;

 

 

·          розглядає апеляційні скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу за заявою здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;

 

 

·          скликає комісію з розгляду апеляційної скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу та вживає належних заходів реагування відповідно до її рішень;

 

 

·          сприяє створенню безпечного освітнього середовища у закладі освіти.

 

 

Якими є обовязки керівника закладу освіти?

 

 

·          затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти;

 

 

·          розглядає заяви про випадки булінгу від  здобувачів освіти, їх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведеннярозслідування;

 

 

·          скликає комісію для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування.

 

 

Якими є обов’язки соціального педагога у закладі освіти?

 

 

·     сприяє профілактиці та попередженню булінгу.

 

 

Якими є обов’язки здобувачів, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу?

 

 

·          повідомити керівництво закладу освіти про відомий їм факт булінгу по відношенню до здобувача освіти або педагогічного, науково-педагогічного, наукового працівника, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто, або отримали достовірну інформацію про такий випадок від інших осіб;

 

 

·          педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники, інші особи, які залучаються до освітнього процесу, повинні вживати невідкладних заходів щодо припинення булінгу в межах своїх повноважень.

 

 

Які права мають батьки здобувачів освіти?

 

 

·          подавати заяву керівництву закладу освіти або його засновнику про випадки булінгу по відношенню до дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;

 

 

·          вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу;

 

 

·          брати участь у розробці плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти та отримувати інформацію про стан його реалізації.

 

 

Батьки зобов’язані сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо виявлених фактів булінгу; виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу у закладі освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 
Як отримати допомогу по безробіттю? Консультує Міністр юстиції PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
18.10.2018 07:11

 

 

Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?

Іван Степанюк

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

Посилання ви зараз бачите на екрані.

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

-         до 2 років - 50 відсотків;

-         від 2 до 6 років - 55 відсотків;

-         від 6 до 10 років - 60 відсотків;

-         понад 10 років - 70 відсотків.

-         мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

-         перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

-         протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

-         у подальшому - 70 відсотків.

Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103.

 


 
Навіщо українським селянам уповноважена особа органу юстиції? PDF Печать E-mail
Автор: Administrator   
18.10.2018 07:10

 

 

1 жовтня у парламенті було зареєстровано ініційований Мін’юстом законопроект  № 9140 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості». Буквально відразу цей документ став предметом активних дискусій і, понад те –не менш активних маніпуляцій з боку його критиків. Щоб зрозуміти причини такого резонансу, варто з’ясувати кілька основних моментів.

Для чого потрібен законопроект № 9140?

Сьогодні в Україні склалася несправедлива ситуація, за якої мільйони громадян, насамперед віддалених сільських місцевостей, позбавлені можливості отримувати елементарні реєстраційні послуги за місцем проживання. Конкретно, мова йде про 13 мільйонів українців, які мешкають у 29 000 населених пунктів і банально не можуть оформити спадщину чи заповіт. Чому? По-перше, тому що зараз в країні налічується 122 райони, де немає ніяких нотаріусів, а із 1161 вакансії на відповідні посади майже третина – 311 вакансій – взагалі є незаповненими. По-друге, незважаючи на те, що в ході децентралізації влади значна частина повноважень у сфері реєстрації відходить органам місцевого самоврядування, сільські нотаріуси так і не запрацювали. Слід визнати, що наразі в силу дефіциту кваліфікованих юристів, громади здебільшого не в змозі самостійно організувати надання послуг у сфері юстиції на належному рівні.  Звісно, в багатьох районах, які не мають державних нотаріусів, альтернативою можуть бути приватні, якби, по-третє, вартість їхніх послуг у кілька, а інколи й у багато разів не перевищувала розцінки колег, які працюють на державу.

Щоб аргументи не здавалися абстрактними, а проблема – штучною, наведу конкретний приклад. В одному з районів Київської області, де проживає 30 000 осіб, протягом 4-х років нотаріуси не виявляють бажання займати вакантні місця. Як наслідок, селянам з району доводиться долати від 50 до кількох сотень кілометрів для отримання нотаріальної послуги. Звернення до приватного нотаріуса, наприклад для оформлення спадщини, часто коштує більше, аніж вартість самого успадкованого майна на селі, і такі випадки сьогодні далеко не поодинокі. Водночас обслуговування громадян лягає на плечі державного нотаріуса із сусіднього району, який, певна річ, не справляється з навантаженням.

Очевидно, що проблему не вирішити будь-якими консультативними заходами, виїзними прийомами чи разовими інформаційними кампаніями. Нам необхідне системне рішення, яке полягає у запровадженні інституційного механізму на законодавчому рівні.

Що передбачає законопроект №9140?

Таким рішенням є введення посади уповноваженої особи органу юстиції, яка забезпечуватиме сільське населення необхідними реєстраційними послугами. Зокрема, до повноважень такого посадовця належатиме: оформлення спадщини та дарування, оформлення заповіту та договору довічного утримання, посвідчення копій документів, а також видача свідоцтв про народження і смерть. При цьому будь-які дії з реєстрації бізнесу, купівлі-продажу чи оформлення корпоративних прав не входять до компетенції уповноваженої особи, а це значить, що найбільш корупціогенні сфери повністю виведені за межі її функціоналу. Завдання уповноваженого – забезпечення доступу громадян до найбільш затребуваних послуг, а не контроль над прибутковими реєстраційними сервісами.

Важливо, що згадана посадова особа вчинятиме реєстраційні дії лише в межах конкретного району (села, селища та селища міського типу), тобто передбачається територіальна прив’язка її діяльності, що унеможливить зловживання, які раніше могли вчинювати реєстратори, наприклад, вносячи до Реєстру зміни про власника підприємства з будь-якого регіону країни. З вересня цього року Мін’юст заблокував таку можливість на технічному рівні. Водночас посадовець юстиції має з’явитися як у тих районах, де нотаріуси відсутні взагалі, так і в тих, котрі мають менше двох реєстраторів на певну кількість населення.

Критики законопроекту також нарікають на недостатній кваліфікації уповноважених осіб, тим самим ставлячи під сумнів професійність виконання покладених на них обов’язків. Слід сказати, що ці побоювання є безпідставними, адже на місце уповноваженої особи органу юстиції можуть претендувати лише громадяни 1) з вищою юридичної освітою; 2) зі стажем роботи в органах юстиції на посадах, безпосередньо пов’язаних з державною реєстрацією, або консультантом державної нотаріальної контори не менш, як 3 роки, а також 3) обов’язковим стажуванням в органах нотаріату і державної реєстрації. Вочевидь, цього більш ніж достатньо для того, щоб посвідчити копію паспорта чи видати свідоцтво про народження у селі.

Поширеним міфом, спрямованим на дискредитацію нового інституту, є апелювання до значної витратності його запровадження, мовляв, це потребує величезних бюджетних асигнувань. Насправді ж посади уповноважених осіб формуватимуться з числа штатних співробітників органів юстиції, а рішення про виділення їм обладнаних робочих місць прийматимуть територіальні управління юстиції в межах наявних ресурсів.

З-поміж іншого, важливо наголосити й на тому, що інститут уповноважених осіб має виражене соціальне, а не політичне чи економічне, спрямування. Доказом цього є те, що малозабезпечені громадяни, особи з інвалідністю, діти-сироти, внутрішньо переміщені особи та ветерани війни, котрі мешкають у сільській місцевості, платитимуть лише 50% ставок державного мита за нотаріальні дії, вчинювані уповноваженими особами.

 

Право чи інтерес?

В цьому контексті показовим є опір, який чинять законопроекту певні зацікавлені кола, в тому числі й представники нотаріальної спільноти. Тож, перш за все, варто наголосити, що мова не йде про створення так званого «квазінотаріату», оскільки уповноважені особи покликані не конкурувати з нотаріусами, забираючи їхній «хліб», а призначені виключно для усунення хронічного вакууму в забезпеченні сільського населення елементарними нотаріальними послугами, який утворився за роки незалежності. І який, до речі, не змогли заповнити самі нотаріуси. Адже якби вакансії в держнотконторах не пустували роками, сьогодні шукати додаткові системні рішення і запроваджувати посади уповноважених осіб просто не було б потреби.

Зрештою, у ситуації, що склалася, всім учасникам дискусії належить усвідомити один важливий принцип: інтереси будь-якої професійної спільноти не можуть мати пріоритет над законними правами мільйонів громадян. А саме ці права покликана системно захищати уповноважена особа органу юстиції.


 


Сторінка 1 із 3
free pokerfree poker

Статистика відвідувачів

developed byDworld