Актуальне


Дії органів фіскальної служби, якщо при організації перевірки встановлено відсутність платника податків за місцезнаходженням PDF Печать E-mail
Автор: dpi   
18.10.2018 12:01

У разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість проведення перевірки у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, у той же день складається відповідний акт у довільній формі, що засвідчує цей факт. 

При цьому підрозділ органу ДФС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв’язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням, протягом двох робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника або уповноважену особу) органу ДФС та передає запит на встановлення місцезнаходження платника податків до оперативного підрозділу відповідного територіального органу ДФС за основним місцем обліку платника податків. 

Оперативний підрозділ територіального органу ДФС не пізніше 10 календарних днів з дня отримання запиту в обов’язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу з наданням копій отриманих у ході його виконання матеріалів.

У разі необхідності вказаний термін може бути продовжений за рішенням керівника зазначеного оперативного підрозділу, але не більше ніж до 30 календарних днів з дня отримання запиту, про що цей підрозділ також письмово повідомляє ініціатора до закінчення 10-денного терміну.

У разі встановлення місцезнаходження платника податків оперативний підрозділ органу ДФС не пізніше наступного робочого дня письмово направляє ініціатору запиту інформацію про встановлене місцезнаходження. У разі необхідності працівниками оперативного підрозділу складається відповідна довідка.

У разі якщо внаслідок заходів, вжитих працівниками оперативного підрозділу, не встановлено місцезнаходження платника податків, такий підрозділ повідомляє про це структурний підрозділ органу ДФС, який ініціював проведення заходів на встановлення місцезнаходження платника податків, та передає керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) відповідного органу ДФС службову записку та матеріали про проведену роботу.

Рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків приймає керівник органу ДФС, працівники якого вживали такі заходи, на підставі службової записки начальника оперативного підрозділу за погодженням з підрозділом (або органом ДФС), що є ініціатором запиту.

З таким роз’ясненням можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 136.07).

 
Внесено зміни до застосування РРО та використання КОРО PDF Печать E-mail
Автор: dpi   
18.10.2018 11:59

Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2018 №773 (далі – Наказ №773) затверджено зміни до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Наказ №773 частково набув чинності 01 жовтня 2018 року.

Зокрема, з 01.10.2018 суб’єкти господарювання можуть відмовитись від використання книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) у разі виходу з ладу РРО або відключення електроенергії, за умови не проведення розрахункових операцій до моменту підключення резервного РРО або включення електроенергії.  Рішення про це затверджується власними розпорядчими документами суб’єкта господарювання. У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати і не зберігати КОРО та розрахункові книжки, а ті хто вже зареєстрував – скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

Змінами було виключено вимоги до використання КОРО, зареєстрованої на РРО:

- підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги обліку розрахункових операцій;

- щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записується окремо;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі КОРО.

Водночас доповнено вимогою щодо забезпечення щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних  Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України.  

 

 
Про нові перспективи у сфері застосування РРО говорили на Бородянщині PDF Печать E-mail
Автор: dpi   
18.10.2018 11:59

Днями, у Бородянському відділені відбулась зустріч з суб’єктами господарювання юридичними та фізичними особами на якій обговорювалось ініційоване Урядом впровадження новітніх моделей програмних комплексів для реєстрації РРО.

Працівники відділення ознайомили присутніх, що з 19.06.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 472, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій.

Зазначили, що новітні моделі комплексу стануть альтернативою традиційним касовим апаратам. Адже існуюча система реєстрації РРо є недосконалою, незручна та високовартісна для платників податків.

Основними перевагами інноваційної системи є:

- гнучкість – може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм (персональні комп’ютери, планшети, смартфони);

- безкоштовність – всі кейси системи будуть безкоштовними для її користувачів та не потребуватимуть абонентської плати за користування;

- доступність – працюватиме цілодобово, кожен день, у вихідні та святкові дні;

- простота - користування системою не потребуватиме спеціальних знань та підготовки її користувачів;

Система дозволяє виключити послуги інформаційних еквайєрів, якими передаються дані РРО, що коштує платникам мінімум 200 грн щомісяця для кожного РРО. При застосуванні нових моделей РРО платники заощаджують кошти, які витрачаються на придбання традиційних касових апаратів, вартість яких є досить високою. А фіскальний чек громадяни можуть перевірити у відкритій частині Електронного кабінету. Це дає змогу покупцю при необхідності захисту його прав як споживача скористатися електронним чеком та пред’явити його.

 

 
Як отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини у віці до 14 років PDF Печать E-mail
Автор: dpi   
18.10.2018 11:52

Згідно з п.70.5 ст.70 Податкового кодексу України та п.1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка № 1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Пунктом 4 розділу VII Положення №822 передбачено, що Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред'явлення повертається) та його копію.

У разі виникнення необхідності у реєстрації в Державному реєстрі малолітніх осіб, які залишились без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ Положення №822 громадяни України документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, – до будь-якого контролюючого органу.

Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки № 1ДР.

У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до 10 робочих днів.

За зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків (додаток 3)), відповідно до порядку, визначеного Положенням № 822.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), протягом трьох робочих днів з дня звернення до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи та може бути продовжено до п’яти робочих днів у разі звернення до іншого контролюючого органу.

Статтею 21 Закону України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов’язаний отримати паспорт громадянина України. Відповідно до частини сьомої цієї статті до паспорта громадянина України вноситься інформація, зокрема, про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.

 

 
Проведено черговий сеанс телефонного зв’язку "гаряча лінія" PDF Печать E-mail
Автор: dpi   
18.10.2018 10:58

Тема «гарячої лінії»: «Контроль за суб’єктами господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій формі

1. Юридична особа приймає від населення вторинну сировину – чи необхідно при розрахунках застосовувати РРО?

Відповідь. Згідно з п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336 «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» зі змінами і доповненнями, розрахункові операції за прийняту від населення вторинну сировину (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Крім того, для форм і умов проведення діяльності, визначених п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

2. Коли ФОП на загальній системі оподаткування можна продавати товар без РРО?

Відповідь. Відповідно до п. 2 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» зі змінами і доповненнями (Далі – Постанова № 1336), суб’єкти господарювання, мають право проводити розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі через засоби пересувної торгівельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень.

Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено, що у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання, застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим. 

Згідно з п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від                       07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.

3. В чому перевага впровадження експериментального проекту ДФС України щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій?

Відповідь. З 01 липня 2018 року впроваджено експериментальний проект ДФС України щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, який триватиме до 31 грудня 2019 року. Впровадження проекту створить передумови для демонополізації ринку засобів для реєстрації розрахункових операцій, спростить умови введення їх в експлуатацію та використання, а також зменшить витрати підприємців на їх придбання та обслуговування.

 

 


Сторінка 1 із 155
free pokerfree poker

Статистика відвідувачів

developed byDworld